- пригвинтити
- —————————————————————————————пригвинти́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пригвинтити — див. пригвинчувати … Український тлумачний словник
пригвинчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригвинтити. || пригви/нчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
пришрубувати — бую, єш, Ол. Пригвинтити, довести до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою … Словник лемківскої говірки